до каких (которых) пор

• ДО КАКИХ < КОТОРЫХ> ПОР

[PrepP; these forms only; adv; fixed WO]

=====

1. until what time, for how much more time:

- (for) how long;

- until < till> when;

- how much longer;

- [in limited contexts] when (will one stop doing sth.)

     ♦ [Анна Петровна:] Скажите: до каких пор будут ненавидеть меня отец и мать? (Чехов 4). [A.P.:] Tell me: how long will my father and mother goon hating me? (4a). [A.P:] Tell me, when will my mother and father stop hating me? (4b).

     ♦ "Отпустите, ради Христа... Измотались все, тоской изошли... До каких же пор?.. Господи!.. Неужели не отпустите?" (Шолохов 3). "Let us go, for Christ's sake....We've had as much as we can stand....How much longer?....God almighty!....Won't you let us go?" (3a).

2. coll (in refer, to s.o.'s reading, memorizing etc sth.) up to what point:

- up to where <what page, what part etc>;

- how far (one has gotten <read up to etc>).

     ♦ Когда я спросил его, до каких пор он прочитал конспект, он сказал, что ещё даже не начинал его. When I asked him how far he had gotten in reading that abstract, he said he hadn't even started it

• С КАКИХ < КОТОРЫХ> ПОР

[PrepP; these forms only; adv; fixed WO]

=====

⇒ from what time:

- since when.

     ♦ "Да у вас по контракту нанята квартира?" - спросил Алексеев, оглядывая комнату с потолка до полу. "Да, только срок контракту вышел; я все это время платил помесячно... не помню только, с которых пор" (Гончаров 1). "Have you got a lease?" inquired Alekseyev, surveying the room from floor to ceiling. "Yes, but it has expired, and I've been paying the rent by the month ever since...I've forgotten since when" (1b).

до каких пор

до которых пор

до сих пор

до тех пор

до тех пор пока

до тех пор пока не

с каких пор

с которых пор

с некоторых пор

с тех пор

с тех пор как

с этих пор

• ДО КАКИХ < КОТОРЫХ> ПОР

[PrepP; these forms only; adv; fixed WO]

=====

1. until what time, for how much more time:

- (for) how long;

- until < till> when;

- how much longer;

- [in limited contexts] when (will one stop doing sth.)

     ♦ [Анна Петровна:] Скажите: до каких пор будут ненавидеть меня отец и мать? (Чехов 4). [A.P.:] Tell me: how long will my father and mother goon hating me? (4a). [A.P:] Tell me, when will my mother and father stop hating me? (4b).

     ♦ "Отпустите, ради Христа... Измотались все, тоской изошли... До каких же пор?.. Господи!.. Неужели не отпустите?" (Шолохов 3). "Let us go, for Christ's sake....We've had as much as we can stand....How much longer?....God almighty!....Won't you let us go?" (3a).

2. coll (in refer, to s.o.'s reading, memorizing etc sth.) up to what point:

- up to where <what page, what part etc>;

- how far (one has gotten <read up to etc>).

     ♦ Когда я спросил его, до каких пор он прочитал конспект, он сказал, что ещё даже не начинал его. When I asked him how far he had gotten in reading that abstract, he said he hadn't even started it

• С КАКИХ < КОТОРЫХ> ПОР

[PrepP; these forms only; adv; fixed WO]

=====

⇒ from what time:

- since when.

     ♦ "Да у вас по контракту нанята квартира?" - спросил Алексеев, оглядывая комнату с потолка до полу. "Да, только срок контракту вышел; я все это время платил помесячно... не помню только, с которых пор" (Гончаров 1). "Have you got a lease?" inquired Alekseyev, surveying the room from floor to ceiling. "Yes, but it has expired, and I've been paying the rent by the month ever since...I've forgotten since when" (1b).

* * *

пора, -ры жен.

сітавіна, -ны жен.

см. поры

жен. (период) пара, -ры жен., час, род. часу муж.

в знач. сказ. пара, час

1. until what time, for how much more time: (for) how long

2. coll (in refer, to s.o. 's reading, memorizing etc sth.) up to what point

up to where (what page, what part etc)

from what time

since when.

пора ¹

βλ. поры.

пора ²

-ы, αιτ. пору θ.

1. καιρός•

|| εποχή•

2. ως κατηγ. είναι καιρός (ώρα)•

εκφρ.

в (самую) -у – ακριβώς στην ώρα, πάνω στην ώρα•

в ту -у – εκείνο τον καιρό, τότε•

в эту -у – αυτόν τον καιρό, τώρα•

в (самой)поре – στον καιρό (του), στην ακμή (του)•

до каких ή до которых пор – ως πότε•

до сих пор ή до сих юр – ως τώρα, ως αυτήν την ώρα• ως εδώ, ως αυτό το μέρος•

до тех пор – οσότου, ώσπου•

на первых -ах – αρχικά, στην αρχή•

на ту -у – εκείνο τον καιρό•

о сю -у – παλ. ως τώρα•

об эту -у – (απλ.) αυτόν τον καιρό ή την ώρα•

с давних пор – απ τον παλαιό καιρό•

с той -ы ή с тех пор – από εκείνο τον καιρό, από τότε•

пора с этих пор – από τώρα, απ αυτή τη στιγμή•

с некоторых пор – από κάποιον καιρό, από κάποτε, ποιος ξέρει από πότε.

1. terms; 2. relations; 3. relationship; 4. attitude; 5. approach; 6. to have smth to do with smth, smh; 7. to take smth somehow

Русское слово отношение многозначно, и разным его значениям и формам соответствуют разные английские эквиваленты, передаваемые как существительными, так и глаголами и их словосочетаниями. Английские эквиваленты также разграничивают количество сторон, вступающих в отношения, взаимную или одностороннюю направленность этих отношений.

1. terms — отношение, отношения ( предполагаетличные отношения как одного ( к какому-либо), так и нескольких ( между собой) субъектов; употребляется только в форме множественного числа): to be on good (bad) terms with smb — быть в хороших (плохих) отношениях с кем-либо; to be on friendly terms wilh smb — быть в дружеских отношениях с кем-либо/дружить с кем-либо/поддерживать дружеские отношения с кем-либо; to be on speaking terms with smb — разговаривать (но не больше) с кем-либо/не быть в близких отношениях с кем-либо; not to be on speaking terms — не разговаривать/иоссориться/быть в ссоре We are on the best terms possible. — Мы в наилучших отношениях, какие только возможны. We have lived side by side for some time but are still on nodding terms. — Мы прожили рядом достаточно времени, но так и не познакомились./ Мы прожили рядом достаточно времени, но всего лишь раскланиваемся друг с другом./Мы прожили рядом достаточно времени, но у нас шапочное знакомство. I was shocked by his rude remarks about my son and we are not on speaking terms since then. — Я был оскорблен его грубыми словами в адрес моего сына, и с тех пор с ним не разговариваю. Не is not on speaking terms with half of the family. — Он не разговаривает с половиной членов своей семьи./Он в плохих отношениях с половиной членов своей семьи. Не is on friendly terms with his ex-wife. — Он поддерживает дружеские отношения со своей бывшей женой.

2. relations — отношения (употребляется только в форме множественного числа; предполагает обоюдные отношения не менее чем двух участников и относится как к отдельным людям ( довольно редко), так и к группам людей, странам, организациям (гораздо чаще)): friendly relations between the two countries — дружеские отношения между этими двумя странами; diplomatic relations — дипломатические отношения; political (economic) relations— политические (экономические) отношения; trade relations — торговые отношения Our relations have always been excellent. — У нас всегда были прекрасные отношения. Tense relations in the family forced him to move away. — Напряженные отношения в семье вынудили его уехать./Напряженные отношения в семье заставили его отделиться./Напряженные отношения в семье вынудили его съехать с квартиры. Diplomatic relations between our countries arc improving. — Дипломатические отношения между нашими странами становятся лучше/улучшаются. Their relations leave much to be desired. — Их отношения оставляют желать лучшего. It took them long to establish trade relations with this country. — Прошло много времени, прежде чем они установили торговые отношения с этой страной./С этой страной не скоро были установлены торговые отношения.

3. relationship — отношения, взаимоотношения, связь, зависимость (требует конкретизации характера взаимоотношений двух людей или двух объектов, обычно употребляется с определением отношений). a relationship with/between/to smb — отношения с кем-либо/отношения между кем-либо/отношения к кому-либо; legal relationship — правоотношения There is a close relationship between poverty and crime. — Существует тесная взаимосвязь между бедностью и преступлением./Существует зависимость между бедностью и преступлением. The doctor-patient relationship doesn't allow me to tell him frankly what I think about his disease. — Наши отношения доктора и пациента не позволяют мне откровенно сказать, что я думаю о его болезни. Our mother-daughter relationship improved when I became mother. — Мои отношения с матерью улучшились, когда я сама стала мамой. Relationships between generations always rose problems in families. — Отношения между поколениями часто являются причиной семейных конфликтов. She has good relationships with her children. — У нее хорошие отношения со своими детьми. Blood relationship in this country arc very important. — Кровные отношения в этой стране очень важны.

4. attitude — отношение, мнение, позиция (кого-либо к чему-либо, проявляющаяся в поведении): favourable altitude — благоприятное отношение/благосклонное отношение; changing attitude — меняющееся отношение/переменчивое отношение; hostile attitude — враждебное отношение; aggressive attitude — агрессивное отношение; uncompromising attitude — бескомпромиссное отношение Attitudes towards older people and their role will have to change. — Отношение к пожилым людям и их роли в обществе должно измениться. Peter's attitude towards women really scares me. — Меня всерьез беспокоит отношение Питера к женщинам. As soon as they have found out I was a doctor their whole attitude changed. — Как только им стало известно, что я врач, их поведение изменилось./ Как только им стало известно, что я врач, их отношение ко мне переменилось. We don't want people with attitude problem among us. — Нам не нужны недоброжелательные люди./Нам не нужны люди, у которых трудности с общением. Не has a bad attitude towards his schoolwork. — Он очень плохо относится к своей работе в школе. People there have a more relaxed attitude to their work. — Там люди более легко относятся к своей работе.

5. approach — отношение ( к чему-либо), подход ( к чему-либо), взгляд ( на что-либо): proper approach — правильный подход; common-sense approach — шравый подход/здравое отношение; constructive approach — конструктивный подход/конструктивное решение; down-to-earth approach — приземленное отношение/практичное отношение; flexible approach — гибкий подход; pragmatic approach — прагматичное отношение Не has a relaxed approach to life. — Он легко относится к жизни./У него легкомысленный подход к жизни. We need a fresh approach to sports in education. — Необходим другой взгляд на роль спорта в образовании./Необходим новый взгляд на роль спорта в образовании. In this novel he demonstrates a new approach to romantic scenes. — В пом романе он демонстрирует новое отношение к романтическим сценам./В этом романс он по-новому подходит к романтическим сценам./ В этом романе у него новый подход к романтическим сценам. Since when have you taken such a negative approach towards their words? — С каких это пор ты так отрицательно относишься к их заявлениям? You'll be a complete failure unless you adopt a more flexible approach towards life. —Ты ничего не добьешься, если не примешь более гибкого подхода к жизни./Ты ничего не добьешься в жизни, если не будешь гибким в жизненных вопросах.

6. to have smth to do with smth, smb — иметь какое-либо отношение к чему-либо, к кому-либо; касаться чего-либо, кого-либо; What has it to do with me? — Какое это имеет отношение ко мне?/Как это касается меня?/Каким образом это касается меня? Was the dispute anything to do with education? — Имела ли дискуссия какое-нибудь отношение к образованию?/Касались ли они вопросов образования в своем обсуждении? Her resignation has nothing to do with her health. — Она уволилась вовсе не по состоянию здоровья./Ее увольнение не имеет никакого отношения к состоянию ее здоровья. My changed attitude to her has nothing to do with your accusations. — Мое отношение к ней изменилось вовсе не из-за твоих обвинений в ее адрес./Твои обвинения в ее адрес не имеют никакого отношения к перемене в моих взглядах. What I do in my own time has nothing to do with you. — Что я делаю в свободное время, не имеет никакого отношения к тебе./Что я делаю в свободное время, тебя не касается.

7. to take smth somehow — относиться к чему-либо каким-либо образом, реагировать на что-либо иначе, воспринимать что-либо иначе (испытывать какие-либо чувства по отношению к чему-либо, кому-либо; составить свое мнение или думать о чем-либо, о ком-либо каким-либо образом): to take smth seriously (critically) — относиться к чему-либо серьезно (критически); to take things easy — просто смотреть на вещи/не реагировать на сложности She took the joke in earnest. — Она восприняла шутку всерьез. I'm sorry for him, he takes his failure very hard. — Мне его жаль, он тяжело переживает свой провал. Не didn't mean to hurt you, don't take his words to heart. — Он не хотел тебя обидеть, не принимай его слова близко к сердцу. How did your father take your decision? — Как ваш отец относится к вашему решению?/Как твой отец воспринял твое решение?/Как твой отец отнесся к твоему решению?

1. terms; 2. relations; 3. relationship; 4. attitude; 5. approach; 6. to have smth to do with smth, smh; 7. to take smth somehow

Русское слово отношение многозначно, и разным его значениям и формам соответствуют разные английские эквиваленты, передаваемые как существительными, так и глаголами и их словосочетаниями. Английские эквиваленты также разграничивают количество сторон, вступающих в отношения, взаимную или одностороннюю направленность этих отношений.

1. terms — отношение, отношения ( предполагаетличные отношения как одного ( к какому-либо), так и нескольких ( между собой) субъектов; употребляется только в форме множественного числа): to be on good (bad) terms with smb — быть в хороших (плохих) отношениях с кем-либо; to be on friendly terms wilh smb — быть в дружеских отношениях с кем-либо/дружить с кем-либо/поддерживать дружеские отношения с кем-либо; to be on speaking terms with smb — разговаривать (но не больше) с кем-либо/не быть в близких отношениях с кем-либо; not to be on speaking terms — не разговаривать/иоссориться/быть в ссоре We are on the best terms possible. — Мы в наилучших отношениях, какие только возможны. We have lived side by side for some time but are still on nodding terms. — Мы прожили рядом достаточно времени, но так и не познакомились./ Мы прожили рядом достаточно времени, но всего лишь раскланиваемся друг с другом./Мы прожили рядом достаточно времени, но у нас шапочное знакомство. I was shocked by his rude remarks about my son and we are not on speaking terms since then. — Я был оскорблен его грубыми словами в адрес моего сына, и с тех пор с ним не разговариваю. Не is not on speaking terms with half of the family. — Он не разговаривает с половиной членов своей семьи./Он в плохих отношениях с половиной членов своей семьи. Не is on friendly terms with his ex-wife. — Он поддерживает дружеские отношения со своей бывшей женой.

2. relations — отношения (употребляется только в форме множественного числа; предполагает обоюдные отношения не менее чем двух участников и относится как к отдельным людям ( довольно редко), так и к группам людей, странам, организациям (гораздо чаще)): friendly relations between the two countries — дружеские отношения между этими двумя странами; diplomatic relations — дипломатические отношения; political (economic) relations— политические (экономические) отношения; trade relations — торговые отношения Our relations have always been excellent. — У нас всегда были прекрасные отношения. Tense relations in the family forced him to move away. — Напряженные отношения в семье вынудили его уехать./Напряженные отношения в семье заставили его отделиться./Напряженные отношения в семье вынудили его съехать с квартиры. Diplomatic relations between our countries arc improving. — Дипломатические отношения между нашими странами становятся лучше/улучшаются. Their relations leave much to be desired. — Их отношения оставляют желать лучшего. It took them long to establish trade relations with this country. — Прошло много времени, прежде чем они установили торговые отношения с этой страной./С этой страной не скоро были установлены торговые отношения.

3. relationship — отношения, взаимоотношения, связь, зависимость (требует конкретизации характера взаимоотношений двух людей или двух объектов, обычно употребляется с определением отношений). a relationship with/between/to smb — отношения с кем-либо/отношения между кем-либо/отношения к кому-либо; legal relationship — правоотношения There is a close relationship between poverty and crime. — Существует тесная взаимосвязь между бедностью и преступлением./Существует зависимость между бедностью и преступлением. The doctor-patient relationship doesn't allow me to tell him frankly what I think about his disease. — Наши отношения доктора и пациента не позволяют мне откровенно сказать, что я думаю о его болезни. Our mother-daughter relationship improved when I became mother. — Мои отношения с матерью улучшились, когда я сама стала мамой. Relationships between generations always rose problems in families. — Отношения между поколениями часто являются причиной семейных конфликтов. She has good relationships with her children. — У нее хорошие отношения со своими детьми. Blood relationship in this country arc very important. — Кровные отношения в этой стране очень важны.

4. attitude — отношение, мнение, позиция (кого-либо к чему-либо, проявляющаяся в поведении): favourable altitude — благоприятное отношение/благосклонное отношение; changing attitude — меняющееся отношение/переменчивое отношение; hostile attitude — враждебное отношение; aggressive attitude — агрессивное отношение; uncompromising attitude — бескомпромиссное отношение Attitudes towards older people and their role will have to change. — Отношение к пожилым людям и их роли в обществе должно измениться. Peter's attitude towards women really scares me. — Меня всерьез беспокоит отношение Питера к женщинам. As soon as they have found out I was a doctor their whole attitude changed. — Как только им стало известно, что я врач, их поведение изменилось./ Как только им стало известно, что я врач, их отношение ко мне переменилось. We don't want people with attitude problem among us. — Нам не нужны недоброжелательные люди./Нам не нужны люди, у которых трудности с общением. Не has a bad attitude towards his schoolwork. — Он очень плохо относится к своей работе в школе. People there have a more relaxed attitude to their work. — Там люди более легко относятся к своей работе.

5. approach — отношение ( к чему-либо), подход ( к чему-либо), взгляд ( на что-либо): proper approach — правильный подход; common-sense approach — шравый подход/здравое отношение; constructive approach — конструктивный подход/конструктивное решение; down-to-earth approach — приземленное отношение/практичное отношение; flexible approach — гибкий подход; pragmatic approach — прагматичное отношение Не has a relaxed approach to life. — Он легко относится к жизни./У него легкомысленный подход к жизни. We need a fresh approach to sports in education. — Необходим другой взгляд на роль спорта в образовании./Необходим новый взгляд на роль спорта в образовании. In this novel he demonstrates a new approach to romantic scenes. — В пом романе он демонстрирует новое отношение к романтическим сценам./В этом романс он по-новому подходит к романтическим сценам./ В этом романе у него новый подход к романтическим сценам. Since when have you taken such a negative approach towards their words? — С каких это пор ты так отрицательно относишься к их заявлениям? You'll be a complete failure unless you adopt a more flexible approach towards life. —Ты ничего не добьешься, если не примешь более гибкого подхода к жизни./Ты ничего не добьешься в жизни, если не будешь гибким в жизненных вопросах.

6. to have smth to do with smth, smb — иметь какое-либо отношение к чему-либо, к кому-либо; касаться чего-либо, кого-либо; What has it to do with me? — Какое это имеет отношение ко мне?/Как это касается меня?/Каким образом это касается меня? Was the dispute anything to do with education? — Имела ли дискуссия какое-нибудь отношение к образованию?/Касались ли они вопросов образования в своем обсуждении? Her resignation has nothing to do with her health. — Она уволилась вовсе не по состоянию здоровья./Ее увольнение не имеет никакого отношения к состоянию ее здоровья. My changed attitude to her has nothing to do with your accusations. — Мое отношение к ней изменилось вовсе не из-за твоих обвинений в ее адрес./Твои обвинения в ее адрес не имеют никакого отношения к перемене в моих взглядах. What I do in my own time has nothing to do with you. — Что я делаю в свободное время, не имеет никакого отношения к тебе./Что я делаю в свободное время, тебя не касается.

7. to take smth somehow — относиться к чему-либо каким-либо образом, реагировать на что-либо иначе, воспринимать что-либо иначе (испытывать какие-либо чувства по отношению к чему-либо, кому-либо; составить свое мнение или думать о чем-либо, о ком-либо каким-либо образом): to take smth seriously (critically) — относиться к чему-либо серьезно (критически); to take things easy — просто смотреть на вещи/не реагировать на сложности She took the joke in earnest. — Она восприняла шутку всерьез. I'm sorry for him, he takes his failure very hard. — Мне его жаль, он тяжело переживает свой провал. Не didn't mean to hurt you, don't take his words to heart. — Он не хотел тебя обидеть, не принимай его слова близко к сердцу. How did your father take your decision? — Как ваш отец относится к вашему решению?/Как твой отец воспринял твое решение?/Как твой отец отнесся к твоему решению?

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).

II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;

2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.

* * *

1) (самостоятельно, без помощи, без опеки (жить, расти и т. п.)) live (grow up) by oneself; on one's own

2) (по собственному желанию, по собственной инициативе (предпринимать, делать что-либо)) do smth. on one's own

3) (раздельно, отдельно один от другого, обособленно один от другого (быть, существовать и т. п.)) live (exist, etc.) separately, without contact

4) ( взятый как таковой) in itself (oneself)